Вакцинуватися чи ні – це свідомий вибір кожного. Але навіть з розвитком науки та медицини залишається багато тих, хто не робить щеплення. В більшості випадків це пов’язано зі страхом, який підсилює неправдива і невірна інформація, яку поширюють окремі громадяни в соціальних мережах, ЗМІ, а також, на жаль, деякі медичні працівники. Ця ситуація є загрозливою, адже вакцинація рятує життя. Єдиним вагомим аргументом проти вакцинації може бути лише наявність протипоказання до щеплень у дитини або дорослого. Про них і хотілося б розповісти більш детально.
Які існують види протипоказань?
Протипоказання до вакцинації – це стани, які підвищують ризик серйозної побічної реакції і при наявності яких вакцини не слід вводити.
Медичні протипоказання поділено на:
1.Абсолютні протипоказання – стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину для реципієнта (отримувача) вакцини, а ризики значно перевищують переваги від проведення вакцинації.
Абсолютні протипоказання можуть бути постійними й тимчасовими залежно від вакцини (живої чи інактивованої) і клінічного стану пацієнта.
- постійні протипоказання – протипоказання до щеплень, що мають постійний пожиттєвий характер та, ймовірно, не будуть зняті впродовж життя;
- тимчасові протипоказання – протипоказання, які безпосередньо наявні в момент вирішення питання щодо проведення щеплення, мають тимчасовий характер та зникають з часом.
2.Застереження (вакцинація з пересторогою) – ситуація, за якої остаточне рішення щодо щеплення приймається лікарем з урахуванням переваг над ризиками від проведення чи не проведення щеплення залежно від ситуації, що склалася.
Насправді абсолютних протипоказань до вакцинації дуже мало. За оновленим до світових рекомендацій та передових практик наказом МОЗ України від 11 жовтня 2019 року №2070 їх існує всього чотири:
- наявність в анамнезі анафілактичної реакції на попередню дозу вакцини (стосується тільки цієї вакцини або її компонентів);
- вагітність – протипоказано введення живих вакцин (КПК, вітряна віспа);
- тяжка імуносупресія/імунодефіцит – протипоказано введення живих вакцин (КПК, вітряна віспа, БЦЖ);
- гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C – протипоказання для рутинної вакцинації.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11#Text
До протипоказань НЕ відносяться такі стани:
| Поточні медичні стани | Особистий анамнез |
|
|
| Сімейний анамнез | |
|
Застереження до вакцинації (вакцинація з пересторогою) – це такий стан, який може збільшувати ризик появи серйозної побічної реакції, може спричинити діагностичну плутанину або може поставити під загрозу здатність вакцини виробляти імунітет. Вакцинацію слід відкласти, якщо є застереження. Проте вакцинація може бути зроблена за наявності застереження, якщо користь від вакцини переважає ризик побічної реакції. Наприклад, вакцину проти жовтої лихоманки не слід вводити жінкам, які годують грудьми. Однак, якщо жінка, що вигодовує дитину грудьми, не може уникнути подорожі або відкласти її до районів, що є ендемічними для жовтої лихоманки, у яких ризик для зараження високий, вона має бути вакцинована.
Наявність середнього або тяжкого гострого захворювання з лихоманкою або без неї є застереженням для введення всіх вакцин. Рішення про проведення/відстрочку вакцинації через поточне або нещодавно перенесене гостре захворювання залежить від тяжкості симптомів та етіології стану. Відкладання вакцинації при даному стані дозволяє уникнути діагностичної плутанини між проявами основного захворювання та можливими несприятливими наслідками вакцинації, накладанням несприятливих ефектів вакцини на основне захворювання. Вакцинація при легких захворюваннях є безпечною та ефективною і повинна бути проведена.
При плануванні хірургічного втручання, зважаючи на ймовірність підвищення температури тіла після щеплення інактивованими вакцинами протягом перших двох діб, що може викликати діагностичні труднощі в післяопераційний період, щеплення має бути проведене за 48 годин до хірургічного втручання або втручання має бути відкладене на 48 годин. Ця рекомендація стосується лише значних хірургічних втручань. Ургентні або невідкладні хірургічні втручання ніколи не мають відкладатися через нещодавно проведені щеплення.
Наявність злоякісних новоутворень, ВІЛ інфекції також є застереженнями для проведення вакцинації. Рішення на користь вакцинації чи її відкладання проводиться лікарем на основі рівня імуносупресії, клінічного стану та лікування.
Незначні порушення у стані здоров’я (прорізування зубів, диспепсія, застуда з підвищеною температурою або без), які часто зустрічаються у дітей перших років життя, не є протипоказанням до вакцинації.
Остаточне рішення щодо проведення щеплення приймає лікар залежно від кожної окремої ситуації і згідно існуючих нормативно-правових документів. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11#Text
Найпоширеніші міфи про вакцинацію та їх спростування
- «Вакцини містять чужорідні білки»
Віруси для деяких вакцин вирощують на курячих ембріонах, і їх слід із обережністю вводити людям з відомою алергією на яйця. Вакцини проти грипу та кору містять нехтовно малу кількість яєчного білка, тому їх можна вводити дітям із алергією на яйця.
- «Вакцини можуть перевантажити імунну систему»
Вакцини не послаблюють імунну систему дитини, а навпаки покращують імунітет, стимулюючи механізм захисту від захворювань. Це своєрідне тренування та навчання нашої імунної системи перед зустріччю з вірусами.
- «Природній імунітет кращий, ніж імунітет, набутий внаслідок вакцинації»
Вакцини стимулюють природну імунну відповідь, яка є ефективною проти захворювання. Вибір на користь набуття природного імунітету шляхом впливу інфекції може мати серйозні наслідки для здоров’я, такі як стійкі порушення центральної нервової системи з довічними наслідками, в тому числі інвалідністю. А деякі інфекційні хвороби можуть навіть призводити до смерті.
- «Вакцини викликають або загострюють астму та алергії»
Не існує доказів того, що вакцини викликають або загострюють алергічні захворювання. Усі діти з астмою повинні отримувати всі обов’язкові і рекомендовані щеплення. Ризик виникнення алергічної реакції на щеплення є дуже низьким.
- «Інфекційні захворювання не є серйозними»
Деякі люди стверджують, що інфекції є нормальною частиною дорослішання. Проте захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, можуть бути серйозними і смертельними. Наприклад, нинішні покоління могли не спостерігати катастрофічних наслідків таких захворювань, як паралізуючий поліомієліт, саме завдяки вакцинації.
- «Застосування вакцин небезпечно, краще перехворіти»
Ризик ускладнень від вакцинації незрівнянно малий у порівнянні з ризиком ускладнень від інфекційних хвороб.
- «Не треба робити щеплення від інфекцій, яких в Україні вже давно немає»
Завдяки вакцинації вдалося значно знизити кількість випадків зараження багатьма інфекційними захворюваннями. Однак, давно забуті інфекції такі як кашлюк, правець, кір, краснуха як і раніше представляють загрозу. З 2017 по 2019 рік в Україні був спалах кору, в 2015 році – спалах поліомієліту, а з 2023 року почала зростати захворюваність на кашлюк.
- «Вакциновані діти все одно хворіють»
Жодна вакцина не гарантує 100% захисту від інфекцій, але навіть якщо провакцинована людина захворіє, то процес буде проходити значно легше, з малою вірогідністю появи ускладнень, отримання інвалідності або смерті. Завдяки вакцинації в світі щорічно запобігається, як мінімум, 3 мільйонам дитячих смертей, 750 тисяч малюків уникають інвалідності.
- «Дітям та дорослим із хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна»
Всім хто має хронічні захворювання (цукровий діабет, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія тощо) можна і навіть необхідно робити щеплення, бо вони більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Виняток складають важкі хвороби і стани, при яких є протипоказання до вакцинації. До них відносяться: хіміотерапія в онкологічних хворих; вживання великих доз стероїдних гормонів; вживання ліків, які пригнічують імунітет; СНІД. Але рішення має ухвалювати лікар, а не пацієнт на свій розсуд.
- «Вакцини викликають аутизм»
Не існує жодного зв’язку між вакцинами (зокрема, КПК) і виникненням аутизму. Цей міф з’явився в 1998 році після статті, опублікованої у відомому британському медичному журналі Lancet, про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Пізніше стало відомо, що автор статті – лікар Ендрю Вейкфілд – сфальсифікував усі факти. У статті знайшли низку важливих неточностей і конфлікт інтересів. Згодом журнал відкликав статтю, а її основний автор був позбавлений ліцензії на практичну медичну діяльність, оскільки його визнали винним у порушенні професійної етики. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму.
https://moz.gov.ua/article/health/9-mifiv-pro-vakcinaciju, https://vakcynacia.com.ua/ua/mifi-o-vakcinatsii
НЕ існує також жодного зв’язку між:
- Вакцинами і синдромом Гійєна-Барре
- Вакцинами і аутоімунними синдромами
- Вакциною проти кашлюку і ураженням головного мозку.
Варто пам’ятати, що ігноруючи щеплення, ви несете відповідальність не тільки за власне життя та здоров’я, а й оточуючих. Зниження рівня вакцинації прямо пропорційно збільшенню вірогідності нових епідемій небезпечних хвороб.
«Не отримати щеплення – все одно, що не зупинитися на перехресті з чотирма шляхами», – каже Бойєр. «Якщо три людини зупиняються, а одна – ні, ризик нещасного випадку відносно невеликий. Якщо дві або три людини не зупиняються, ризик є набагато вищим для кожного на перехресті».